ЗАКЛЮЧЕННЯ

ЗАКЛЮЧЕННЯ

Бо як в одному тілі маємо багато членів, але всі члени

не ту саму мають чинність. Так ми многі одне тіло

в Христі, а кожний окремо один другому члени.

(Посл. Ап. Павла до Рим. 12, 4-5.)

Так ми читаємо в посланні св. Апостола Павла до Римлян, що ми: одне тіло в Христі, а недавно А. Айнштайн ствердив, що людина насправді є частиною всього.

1. Наука доказує, що Бог, закон природи, є все те, що є. Ми всі є Його частиною, а Він є частиною нас. Тому, якщо ми робимо комусь добро, ми його робимо в першій мірі для себе, і навпаки, якщо ми робимо комусь зло, ми його робимо для себе самого. З цього виходить, що людина може бути для себе найбільшим своїм ворогом, чи добродієм.

Якщо б люди, чи народи зрозуміли цей космічний принцип життя і практикували його, який є незмінний як і гравітаційний закон, вони б два рази подумали над тим, якби не трактувати другого несправедливо. Якщо вони мимо того роблять зло іншому, вони не знають, що вони роблять. Ці люди, чи народи не здають собі справи, що вони роблять подібно як робили судді й кати Ісуса Христа, не знаючи, що вони роблять те для самих себе.

2. Другим важним природним принципом є національний принцип. Кожний народ, великий чи малий, що уважає себе зрілим вести самостійне життя, має право на самовизначення. І тут ніхто не може йому диктувати, чи він може мати це право, чи ні. Оскільки хтось заперечує це право другому, він сам не є гідний мати це право, і він скоріше чи пізніше стратить це право сам. (Наприклад: Чехо-Словаччина, Польща, Мадярщина і т. д.).

3. Одною найбільш фундаментальною Правдою, про яку вчив Ісус Христос, і яку людство так мало розуміє і практикує є - думка людини, що дає свій початок до кожної акції - доброї чи злої.

Звичайно людина думає, що оскільки вона робить згідно Божого закону, що вона зробила все, що можна було від неї очікувати. А що відноситься до думки, чи почування, то є маловажне, бо думка є приватною власністю людини. Так одначе воно не є, бо кожна думка регенерується в добру чи злу енергію, залежить від того, яку думку ми висловили, вона повертається знову до джерела, звідки вона вийшла, проявляючись на поверхні нашого життя.

Закон життя каже, що так, як ми думаємо, говоримо й діємо супроти другого, так другий думає, говорить і діє супроти нас. Все, що ми робимо зле другому, скоріше чи пізніше, ми зазнаємо потім від когось іншого. Добро, що ми робимо другим, ми дістаємо у звороті такою самою міркою. Це однак не означає, що ми все те дістаємо у звороті від тої самої людини.

Щоб доказати, як практично діє природний принцип: “Що посієш, те будеш жати”, і закон Ньютона - акція і реакція, я наведу приклади з історії Закарпаття за останніх 65 років.

1. В 1919 році Закарпаття добровільно прилучилося до Чехо-Словаччини на правах широкої самоуправи. Чехи знехтували цими правами українського народу Закарпаття, використовували й експлуатували Закарпаття і його народ гірше колонії. Наслідки цієї акції - на початку страта великої частини своєї території (Судети), що скінчилося стратою самостійности й яке перемінилося в 1945 р. в цілковите рабство, що триває досьогодні.

2. Мадярщина через агресію в 1939 р. забрала Закарпаття, винищуючи велику частину його населення. Наслідки - напочатку Мадярщина стратила політичну незалежність, ставши васалем Німеччини, а в 1945 році стала васалом СССР, що триває й досьогодні.

3. Польща на спілку з Мадярщиною в 1938-39 роках вела терористичну акцію на Закарпатті, щоб зліквідувати “українську небезпеку”. 2 жовтня 1938 року вона забрала на підставі ультимату від ЧСР околицю Тєшина з 80,000 поляків на підставі принципу самовизначення, забуваючи, що в тому самому часі вона поневолювала 7 мільйонів українців, яким те саме право відмовляла. Наслідок - у вересні 1939 року Гітлер зі Сталіном поділили Польщу між собою, окупувавши її, відмовили польському народові будь-які національні права, а в 1945 році Польща стала совєтським сателітом.

4. Німеччина, накоївши лиха в цілій Европі, яке почалося відданням Закарпаття Мадярщині, що дало рівночасно змогу порозумітися Гітлерові зі Сталіним для підбою Польщі. Наслідок - Німеччина програла війну й була поділена в 1945 році на Західню і Східню. Частина великого німецького народу зазнала того самого трактування, яким Німеччина частувала народи Европи на протязі 1939-45 років.

5. Совєтський Союз має ще не вирівняні рахунки свого негативного відношення до космічного принципу життя - на право самовизначення народів. За останніх 300 років Москва натворила багато лиха й зла, від яких Україна найбільше потерпіла. Найбільше зло, якого допустилася Москва - тюрма поневолених народів, це був штучний голод на Україні в 1932-1933 роках, жертвою якого впало понад 7 мільйонів українського народу. Тому, що безбожний большевизм існує вже 65 років, думається, що йому не буде кінця. Та треба вірити на підставі життєвого історичного досвіду, що так воно не буде, бо як каже народня приповідка, “Дерева не ростуть до неба”. Все, що має на землі свій початок, має і свій кінець.

Природний принцип, що його ми подали вище “Що посієш, те будеш жати” відноситься до кожного, тому й СССР не може бути винятком.

Недовгий вже час, що і СССР мусить здати рахунок із доконаних кривд, бо такий космічний принцип і поневолені народи нарешті дістануть їм належне Боже й людське право на самовизначення. І так воно станеться! Божа ж Правда запанує на землі!