52

52

Денікін Антон Іванович (1872–1947) — військовий і політичний діяч, генерал-лейтенант російсмеої служби, один з лідерів білого руху.

1917 p. - командуючий 8-м армійським корпусом й 4-й армії генерала О. Рогози, з 5 квітня — начальник Штабу Верховного Головнокомандуючого, 31 травня (13 червня) — 30 липня (12 серпня) головнокомандуючий арміями Західного фронту, 2-29 серпня (15 серпня — 11 вересня) — головнокомандуючий арміями Південно-Західного фронту.

За підтримку Корніловського заколоту усунутий з посади і заарештований, 19 листопада втік з Биховської норми на Дон.

Один з організаторів Добровольчої армії. З 31 серпня 1918 р. — 1-й заступник голови «Особливої наради», з 8 жовтня — головнокомандуючий Добрармії, з 8 січня 1919 р. — головнокомандуючий «Збройними Силами Півдня Росії», заступник «Верховного правителя Росії» О. В. Колчака, з 4 січня 1920 р. — «Верховний правитель». 23 березня 1920 р. передав командування П. М. Врангелю, після чаго емігрував.

Автор 5-томного опрацювання «Очерки русской смуты» (Париж, 1921–1926).