16

Ср.: «Окреме місце в історіографії козацтва посідає праця А. О. Скальковського (1808—1898) „История Новой Сечи, или последнего Коша Запорожского“. Предметом вивчення Скальковського було запорозьке козацтво в останній період його існування (1734—1775). В Запорозькій Січі А. Скальковський вбачав общину на зразок військово-монашеських орденів, що існували у Західній Європі в середні віки. Подібно до католицьких лицарських орденів запорозьке козацтво ніби було пов’язане узами общини (societas), віри (religio) та покликання (vocatio) або мети (Скальковский А. История Новой Сечи … 1885. Ч. 1. С. 76)». (Голобуцький В. А. Запорозьке козацтво. К., 1994. С. 49.)

Данный текст является ознакомительным фрагментом.