Створення військ Директорії та розгром офіцерських дружин, листопад-грудень 1918 р Уночі з 16 на 17 листопада 1918 р. у Білій Церкві на чолі з Директорією було піднято збройне повстання проти влади П. П. Скоропадського. На бік Директорії одразу перейшли: Окремий загін Січових
Полковник П. Болбочан і лідери Директорії УНР Полковник П. Болбочан, як кадровий військовий, беззастережно виконував розпорядження Головного отамана С. Петлюри, однак його політична позиція явно не подобалася багатьом тогочасним лідерам УНР. В. Винниченко, як голова
Документ № 4 Доповідь полковника П. Болбочана через отамана В. Бронського 421 для Директорії 20 січня 1919 р.Всі мої домагання, аби Київ оцінив сучасний мент і важність фронта не мали успіху. В своїх домаганнях я уже іду далі. Становище Вам уже відоме. Наступати на ворога не маю
Документ № 9 Рапорт отамана П. Болбочана Директорії УНР 10 лютого 1919 р.Голові Високої Директорії.Бувшого Головнокомандующого УкраїнськимВійськом Лівобережної УкраїниОтамана Петра Хведоровича БолбочанаРапортПрохаю Високу Директорію звільнити мене від військової
Документ № 44 Закон Директорії УНР «Про покладення на Державну Слідчу Комісію для рослідування подій повстання 29 Квітня 1919 року розсліду повстання Отамана Балбачана з участю деяких осіб та організацій» 5 липня 1919 р.ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ Народньої РеспублікиЗатверджуємо: 5